БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012

Розділ 7. ЕНЗИМОЛОГІЯ

7.3. Кофактори й коферменти

Більшість ферментів для прояву ферментативної активності потребує низькомолекулярних органічних сполук небілкової природи (коферменти) і/або іони металів (кофактори). Термін "кофермент" був уведений на початку ХХ ст. і позначав частину деяких ферментів, яка легко відділялася від білкової молекули ферменту й видалялася через напівпроникну мембрану під час діалізу. Дещо пізніше було встановлено, що більшість ферментів складається з термолабільної білкової частини й термостабільного небілкового фактора - коферменту. Білкова частина отримала назву "апофермент", який за відсутності коферменту каталітично неактивний. Кофермент з білковою молекулою (апоферментом) формують молекулу каталітично активного холоферменту.