Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002
Фізіологія нервових і м'язових клітин
Збудлива тканина: м'язова
Серцевий м'яз (міокард) - Метаболізм
Серце у ссавців має добре кровопостачання, численні мітохондрії і високий вміст міоглобіну - м’язового пігменту, що відіграє роль одного з механізмів зберігання O2 (див. Розділ 25). У нормі анаеробний метаболізм забезпечує до І % загальної кількості енергії. Під час гіпоксії цей показник може збільшуватись до майже 10%; однак за повністю анаеробних умов кількість утвореної енергії недостатня для скорочення міокарда шлуночків. У нормі 35% енергії, яку використовує серце людини, утворюється внаслідок метаболізму вуглеводів, джерелом 5% є кетони та амінокислоти, а 60% - ліпіди. Проте кількісні співвідношення енергетичних субстратів значно змінюються залежно від харчового раціону організму. Після вживання великої кількості глюкози більше використовуються лактат і піруват; під час тривалого голодування - жири. ВЖК, що містяться в крові, становлять у нормі близько 50% від загальної кількості ліпідів, які витрачаються на покриття енергетичних потреб міокарда. У діабетиків, які не одержують відповідного лікування, рівень метаболізму вуглеводів у серцевому м’язі суттєво знижується, а ліпідів - підвищується. Чинники, що впливають на споживання О2 серцевим м’язом людини, описані в Розділі 29.